Оплата праці педагогів у випадку призупинення навчального процесу

Пожежна безпека у навчальному закладі: нормативне регулювання

Микола ФЕДОРЕНКО
головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області

​

 

  Керівники, вчителі, вихователі, обслуговуючий персонал та інші працівники закладів, установ і організацій, а також вихованці зобов’язані знати і виконувати правила пожежної безпеки, а в разі пожежі — вживати всіх залежних від них заходів до евакуації людей і гасіння пожежі. Це передбачено пунктом 3.5 Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України і Головного управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.1998 № 348/70 (далі — Правила № 348).

Адміністративна та кримінальна відповідальність

 За порушення вимог пожежної безпеки встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Так, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х (КпАП):

• порушення вимог пожежної безпеки, встановлених законодавством, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) і на посадових осіб — від 2 до 10 нмдг (ст. 175 КпАП);

• невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, або створення перешкод для їх діяльності тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 нмдг і на посадових осіб — від 2 до 10 нмдг (ст. 1888 КпАП).

Відповідно до статті 270 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-ХІ (КК):

• порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі*, карається штрафом від 50 до 120 нмдг або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років;

• те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

* Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах — якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Завдання та обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки

  Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч. 2 ст. 55 КЦЗ).

Керівник підприємства

  Забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).

Керівник (власник) закладу, установи, організації зобов’язаний забезпечити виконання цих Правил, контроль за дотриманням установленого протипожежного режиму всіма учасниками навчально-виховного процесу, вживати заходів щодо попередження пожежної небезпеки і усунення недоліків, що спричиняють пожежну небезпеку (п. 3.8 Правил № 348).

Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов’язках, положеннях про підрозділ (п. 2 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417; далі — Правила № 1417).

Відповідальність за пожежну безпеку закладів, установ і організацій несуть їх керівники — директори, завідуючі і уповноважені ними особи, які залежно від характеру порушень і наслідків несуть адміністративну, кримінальну чи іншу відповідальність згідно з чинним законодавством (п. 3.6 Правил № 348).

 

Відповідно до пункту 3.8 Правил № 348 керівник (власник) закладу, установи, організації зобов’язаний:

• забезпечити об’єкт первинними засобами пожежогасіння відповідно до норм, а також пожежним обладнанням і установками автоматичного виявлення і гасіння пожеж;

• призначати відповідальних осіб за протипожежний стан усіх структурних підрозділів;

• організувати вивчення вимог пожежної безпеки цих Правил і проведення протипожежного інструктажу з працівниками закладів, установ і організацій, визначати терміни, місце і порядок проведення інструктажу з пожежної безпеки, а також список посадових осіб, на яких покладається його проведення. Особи, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, до роботи не допускаються;

• організовувати проведення навчання з вивчення правил пожежної безпеки у дошкільних закладах шляхом проведення комплексу занять з охорони життя і здоров’я дітей;

• забезпечити розробку і затвердити план евакуації та порядок оповіщення людей, який встановлює обов’язки і дії працівників закладів і установ на випадок виникнення пожежі (орієнтований план евакуації наведено в додатку 1 до пункту 3.8 Правил № 348, план евакуації та порядок евакуації мають переглядатися один раз на три роки з урахуванням умов, що постійно змінюються; проводити практичні заняття щодо відпрацювання планів евакуацій не рідше одного разу на півріччя в закладах і установах (в установах сезонного типу — на початку кожної зміни);

• установити порядок огляду та закриття приміщень і будівель після закінчення занять і роботи закладів і установ;

• здійснювати контроль за дотриманням пожежної безпеки орендними організаціями;

• забезпечити своєчасне виконання заходів пожежної безпеки, запропонованих органами державного пожежного нагляду і органами державної виконавчої влади і прийнятих у межах їх компетенції.

Під час розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок пожежі в закладах, установах і організаціях, слід керуватися Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232.

Суб’єкти господарювання

   Відповідно до Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (КЦЗ) до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема:

• розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання (п. 19 ч. 1 ст. 20 КЦЗ);

• розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням (п. 20 ч. 1 ст. 20 КЦЗ);

• забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки (п. 21 ч. 1 ст. 20 КЦЗ);

• утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням (п. 22 ч. 1 ст. 20 КЦЗ).

У закладах освіти з цілодобовим перебуванням учнів або вихованців черговий у вихідні та святкові дні, а також у вечірні і нічні години, заступаючи на чергування, зобов’язаний:

• перевірити наявність і стан засобів пожежогасіння, справність телефонного зв’язку, чергового освітлення і пожежної сигналізації;

• пересвідчитися, що всі шляхи евакуації (коридори, сходові клітки, тамбури, фойє, холи, вестибюлі) не захаращено, а двері евакуаційних виходів у разі потреби можуть бути без перешкод відчинені;

• у разі виявлення порушення протипожежного режиму і несправностей, внаслідок яких можливе виникнення пожежі, вжити заходів щодо їх усунення, а в разі потреби повідомити керівника або працівника, що його заміщує;

• мати списки (журнали обліку) учнів, вихованців та працівників, що перебувають у навчальному закладі, знати місця їх розміщення;

• постійно мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів та воріт, автомобільних в’їздів на територію закладу, а також ручний електричний ліхтар (п. 3.11 Правил 348).

Громадяни України

  Громадяни України зобов’язані виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем (п. 7 ч. 2 ст. 21 КЦЗ).

Контролюючі органи

Контроль (планові заходи державного нагляду) за додержанням суб’єктами господарювання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюється з періодичністю:

• з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;

• із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три роки;

• з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на п’ять років (п. 6 Критеріїв, за якими оцінюються ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затверджених постановою КМУ від 29.02.2012 № 306).

Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки

  Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, —

це особа, яка призначена наказом адміністрації об’єкта і має повноваження для розміщення та здійснення огляду вогнегасників на об’єкті, організації їх технічного обслуговування, ведення експлуатаційних документів і навчання працівників об’єкта правилам застосування вогнегасників

(пп. 1.5.23 Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МНС від 02.04.2004 № 152)

 

Особи, відповідальні за пожежну безпеку, зобов’язані:

• забезпечувати контроль за виконанням Правил № 1417, а також вимог будівельних норм з питань пожежної безпеки;

• організовувати перевірку протипожежного стану будівель і приміщень, де проводяться будівельно-монтажні роботи, проводити протипожежний інструктаж з усіма робітниками, які виконуватимуть роботи;

• забезпечувати дотримання встановленого протипожежного режиму всіма працівниками;

• знати пожежну небезпеку своєї ділянки роботи;

• забезпечувати пожежобезпечну експлуатацію приладів опалення, тепловироблювальних установок, електромереж та електроустановок, вживати негайних заходів до усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до пожежі;

• забезпечувати контроль за відключенням електромережі після закінчення роботи;

• не допускати користування тимчасовою та несправною електропроводкою, захаращення приміщень сміттям та іншими горючими відходами;

• організовувати контроль за зберіганням та використанням легкозаймистих рідин і горючих рідин та матеріалів;

• забезпечувати справне утримання та постійну готовність засобів пожежогасіння, навчати працівників правилам їх застосування (п. 8.2 Правил № 348).

Навчання з питань пожежної безпеки

 Відповідно до пункту 6.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (далі — Положення № 15), працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. Тема «Пожежна безпека» передбачена Типовим тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб додатка 4 до пункту 5.1 Положення № 15.

Пунктом 15 розділу ІІ Правил № 1417 також визначено, що усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

Робота з підвищеною небезпекою —

це робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю

(п. 1.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15)

 

Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» від 26.06.2013 № 444 (п. 16 розділу ІІ Правил № 1417).

Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється (п. 20 розділу ІІ Правил № 1417).

 

Згідно з пунктом 7 статті 40 КЦЗ програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються з Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (за програмою пожежно-технічного мінімуму). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) — навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 5 ст. 40 КЦЗ).

Навчання та перевірка знань з питань пожежної безпеки керівних, педагогічних працівників і спеціалістів проводиться один раз на три роки одночасно з перевіркою знань з питань безпеки життєдіяльності (охорони праці) (п. 3.7 Правил № 348).

 

Відповідно до статті 26 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.

У навчальних закладах повинно проводитися вивчення правил пожежної безпеки, а також навчання діям на випадок пожежі. У дитячих дошкільних закладах має проводитися виховна робота, спрямована на запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем і виховання у дітей бережливого ставлення до національного багатства, а також набуття навичок особистої безпеки в разі виникнення пожежі (п. 17, 18 розд. ІІ Правил № 1417).

Відповідно до пункту 22 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2013 № 444:

• навчально-виховна робота з дітьми дошкільного віку проводиться згідно з вимогами базового компонента дошкільної освіти і спрямовується на формування достатнього та необхідного рівня знань і умінь дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі, елементарних норм поведінки у надзвичайних ситуаціях і запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем;

• для поліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки, захисту життя та норм поведінки у надзвичайних ситуаціях у дошкільних навчальних закладах проводиться щороку Тиждень безпеки дитини.

Загальна підготовка працівників підприємств, установ та організацій —

це вивчення інформації, що міститься у планах реагування на надзвичайні ситуації, про дії в умовах загрози і виникнення надзвичайної ситуації, а також оволодіння навичками надання першої допомоги потерпілим, користування засобами індивідуального і колективного захисту.

(п. 9 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2013 № 444)

 

Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку діям у надзвичайних ситуаціях та правилам пожежної безпеки є обов’язковим і здійснюється під час навчально-виховного процесу (ч. 3 ст. 41 КЦЗ).

Навчання дітей дошкільного віку діям у надзвичайних ситуаціях та запобігання пожежам від дитячих пустощів з вогнем проводиться шляхом формування у них поведінки, відповідної віку дитини, щодо власного захисту та рятування (ч. 4 ст. 41 КЦЗ).

 Експлуатація та розміщення вогнегасників

Керівники підприємств або уповноважені ними особи, а також орендарі, якщо це обумовлено договором оренди, зобов’язані:

• забезпечувати дотримання вимог правил, стандартів, норм, а також вимог приписів і постанов контролюючих органів; державного пожежного нагляду та державного нагляду за охороною праці;

• забезпечувати організацію експлуатації та технічного обслуговування вогнегасників;

• утримувати вогнегасники у працездатному стані;

• не допускати застосування вогнегасників не за призначенням;

• своєчасно організовувати проведення оглядів вогнегасників;

• організовувати навчання працівників правилам застосування вогнегасників за призначенням (п. 2.4 Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 152; далі — Правила № 152).

На кожному підприємстві наказом або розпорядженням адміністрації повинна бути призначена особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, обов’язки якої мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо). Експлуатація вогнегасників на підприємствах без призначення особи, відповідальної за пожежну безпеку на об’єкті, не допускається (п. 2.5 Правил № 152).

Особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті, зобов’язана забезпечити:

• виконання вимог цих правил;

• утримання вогнегасників у працездатному стані шляхом своєчасного проведення їх огляду та організації технічного обслуговування;

• контроль за систематичним веденням експлуатаційних документів;

• навчання працівників підприємства правилам застосування вогнегасників за призначенням (п. 2.7 Правил № 152).

Гарантійний термін експлуатації вогнегасника —

це проміжок часу, установлений виробником або пунктом технічного обслуговування вогнегасників і зазначений у паспорті та на маркуванні вогнегасника, протягом якого гарантується його працездатний стан за умови дотримання споживачем вимог інструкції з експлуатації

(пп. 1.5.16 Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МНС від 02.04.2004 № 152)

 

Відповідно до пункту 2.2 Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151 (далі — Правила № 151) відповідальними за своєчасне і повне оснащення об’єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування ними є власники об’єктів (або орендарі, якщо це обумовлено договором оренди). Власники підприємств та уповноважені ними особи, а також орендарі зобов’язані утримувати в справному стані вогнегасники і не допускати їх використання не за призначенням (п. 2.3 Правил № 151).

Необхідну кількість вогнегасників визначають окремо для кожного поверху та приміщення об’єкта.

 

Для вибору типу та необхідної кількості вогнегасників для оснащення об’єкта слід ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, характер їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також площу приміщень, будинків і споруд (п. 2.6 Правил № 151).

Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об’єкта є:

• рівень пожежної небезпеки об’єкта (будинку, споруди, приміщення);

• клас пожежі горючих речовин та матеріалів, наявних у ньому;

• придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;

• вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу;

• категорія приміщення за вибухопожежною або пожежною небезпекою;

• наявність у приміщенні модульної установки автоматичного пожежогасіння;

• площа об’єкта (п. 2.8 Правил № 151).

Протипожежний режим

На кожному об’єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) має бути встановлений протипожежний режим, який передбачає:

• порядок утримання шляхів евакуації;

• визначення спеціальних місць для куріння;

• порядок застосування відкритого вогню;

• порядок використання побутових нагрівальних приладів;

• порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

• правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

• місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

• порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;

• порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

• порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

• порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

• порядок організації експлуатації й обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

• порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

• порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

• порядок дій у разі виникнення пожежі:

• порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння;

• послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки (п. 3 розділу ІІ Правил № 1417).

Відповідно до пункту 3.2 Правил № 348 усі заклади та установи освіти перед початком навчального року (першої зміни для установ сезонного типу) мають бути прийняті відповідними комісіями, до складу яких включаються представники органів державного пожежного нагляду.

 

Інструкції щодо заходів пожежної безпеки

Для кожного приміщення об’єкта мають бути розроблені та затверджені керівником організації інструкції про заходи пожежної безпеки. У цих інструкціях має вказуватися:

• категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій);

• вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;

• спеціальні місця для куріння та вимоги до них;

• порядок утримання приміщень, робочих місць;

• порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі — ЛЗР, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

• порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір’я;

• порядок утримання та зберігання спецодягу;

• місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

• порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

• порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

• заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

• граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;

• обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі (п. 4 розділу ІІ Правил № 1417).

При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно керуватися розділом VIII Правил № 1417.

 

  На об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб (далі — об’єкти з масовим перебуванням людей), у будинках та спорудах (крім житлових будинків), які мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових — більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (п. 5 розділу ІІ Правил № 1417).

На об’єктах з масовим перебуванням людей, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, на доповнення до схематичного плану евакуації має бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об’єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час (п. 5 розділу ІІ Правил № 1417).

Евакуаційний вихід — це вихід із будівлі або споруди безпосередньо назовні, а також вихід із приміщення до коридору чи сходової клітки безпосередньо або через суміжне приміщення

 (пп. 4.7.22 ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять»)

 

У приміщеннях на видимих місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (п. 7 розділу ІІ Правил № 1417).

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових тощо) має бути розроблена інструкція, в якій слід визначити їхні обов’язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, а також вказати, кого з посадових осіб мають викликати в нічний час у разі пожежі (п. 3.10 Правил № 348). Працівники охорони повинні мати список посадових осіб об’єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів (п. 10 розділу ІІ Правил № 1417).

У будівлях і спорудах, які мають два і більше поверхів, у разі одночасного перебування на поверсі понад 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Для об’єктів з цілодобовим перебуванням учасників навчально-виховного процесу (дошкільні заклади, інтернати, гуртожитки тощо) інструкції мають передбачати два варіанти дій: у денний та нічний час (п. 3.14 Правил № 348).