ШТУНДЕР Н.Ф.
вчитель початкових класів
Шишкинської філії
ІДЕЇ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
Педагогічна спадщина Василя Сухомлинського грандіозна за обсягом і багатством гуманістичного змісту. Усе найцінніше, створене ним, назавжди увійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та національної духовної культури. Велика, самобутня спадщина вченого з плином часу привертає все більше уваги. Без його творчості не можна уявити й сучасної гуманної педагогіки, основні ідеї якої чітко простежуються у Концепції Нової української школи.
Основою великого експерименту, який здійснював видатний педагог впродовж усього життя, була філософія дитинства. Спираючись на філософські ідеї Г. Сковороди, видатних мислителів-гуманістів Я. Коменського, Я. Корчака, А. Макаренка, він виходив у своїй педагогічній творчості з ідей філософії любові, мудрості, поваги до дитини, піднесення її душі, наповненої мудрими думками і світлими почуттями
Щира любов до дітей і справжня педагогічна культура, по Сухомлинському, поняття нерозривні. Він вважав, що вчитель зобов'язаний уміти дорожити дитячою довірою, щадити беззахисність дітей, бути для нього втіленням добра і справедливості. Без цих якостей не може бути вчителя.
У роботі вчителя немає дрібниць. Лише «справжній вчитель» знає з яким настроєм його учень переступив сьогодні поріг школи, чи готовий він сприймати той потік інформації, що підготували йому ми. Чи це реально? Так.
У новій українській школі день починається з «Ранкової зустрічі», запланованого структурованого збору учнів класу. Ми присвячуємо 2 0—25 хвилин кожного дня вранці для того, щоб створити позитивну атмосферу на весь період перебування дітей у школі. Усі розміщуються колом, це дає змогу бачити всіх, спілкуватися «очі в очі», створюючи чудовий психологічний контакт і водночас об'єднує дітей. Вчитель розміщується поруч з учнями, щоб не домінувати у спілкуванні і стає повноправним учасником розмови. Всі вдумливо вітаються з друзями, сидячи в колі, потім упродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які слухають, ставлять запитання і роблять зауваження. У «Куточку настрою» учні визначають свій настрій на початку дня. Це допомагає вчителю дібрати ряд завдань, враховуючи індивідуальні особливості учнів, які можуть змінити настрій до кінця дня.
І вчитель відчуває перемогу, коли до кінця уроків настрій учнів змінюється на кращий.
Дитина не може бути щасливою, якщо в школі їй нудно і погано, якщо вона не почуває себе досить здатною, щоб опанувати шкільну науку. Зробити дитину щасливою – значить насамперед допомогти їй вчитися.
Навчання не дає бажаних результатів, якщо вчитель ставить перед учнем на перше місце ціль: «Вивчити, запам'ятати!». Шкода зубріння величезна - вона мимоволі знищує основні ідеї навчального предмета. Учитель повинний точно розмежувати, що треба запам'ятати на все життя, а що треба тільки зрозуміти і засвоїти без зубріння – у вправах.
НУШ –це школа, де дитина працює граючись. Гра охоплює багато вмінь, які, як нам відомо з досліджень, ведуть до усвідомленого навчання, забезпечуючи у такий спосіб сприятливе середовище для розвитку вмінь та опанування знаннями, які діти повинні мати, аби процвітати та досягати успіху у дорослому житті. Діти мають власну мотивацію до гри, що варто використовувати як підґрунтя для навчання та розвитку нових умінь та навичок. Під час гри діти беруть на себе відповідальність, роблячи вибір щодо того, що вони вчиняють і як. Гра може бути неймовірно соціальною активністю, що дає змогу набувати досвіду від інших людей. Отже, гра може забезпечити безліч можливостей для навчання, але не всі ігри — це навчання, і не все навчання — це гра.
Сучасні обладнання класів НУШ дають можливість використовувати відео та аудіо матеріали, виконання онлайн завдань і т.д. Ігри з цеглинками LEGO- одне з найулюбленіших занять учнів.
Важливість навчання через гру постійно зростає; навчання через гру є чимось більшим, ніж просто приємний досвід; ця взаємодія зі світом в ігровий спосіб є важливою задля створення фундаменту для подальшого навчання впродовж усього життя. Навчання через гру є ефективною методикою викладання у ХХІ столітті. Тим не менш, нам потрібно ще багато чому навчитися щодо навчання через гру.
У одній із своїх робіт В.О Сухомлинський написав : «Мене завжди дуже турбував психоз гонитви за відмінними оцінками,- цей психоз народжується в сім’ї і захоплює педагогів та лягає важким тягарем на юні душі вихованців…». А чи потрібні оцінки взагалі?
Говорячи про оцінку як інструмент покарання, Сухомлинський вважав припустимим її застосування тільки для школярів старших класів. Тому що в початкових класах покарання незадовільною оцінкою особливо боляче ранить, ображає і принижує гідність дитини. Не можна допускати, щоб дитина на самому початку свого шляху з «допомогою» учителя, що поставив двійку, зневірився в собі. Діти приходять у школу самі різні: зібрані і незібрані, уважні і розсіяні, ті що швидко схоплюють і тугодуми, неохайні й акуратні. Єдині вони в одному: усі діти без винятку приходять у перший клас із щирим бажанням добре вчитися. Красиве людське бажання - гарно вчитися - осяює весь зміст шкільного життя дітей.
У НУШ на заміну узагальненій бальній оцінці використовуємо вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка, окрім оцінювального судження, може також називати рівень результату навчання.
У педагогічній системі В.Сухомлинського були також наявні такі ознаки особистісно орієнтованого навчання:
-- зосередження уваги на потребах учня;
-- переважання навчального діалогу;
-- співпраця, співтворчість між учнями і вчителем;
-- турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;
-- пристосування методики до навчальних можливостей дитини;
-- стимулювання розвитку і саморозвитку учня.
Сучасна школа, яка використовує особистісно орієнтовані технології, наслідуючи В.Сухомлинського, має на меті досягнення особливого психологічного клімату, в умовах якого дитина почувалася б комфортно. Основні засоби - ті самі, що і в «Школі радості»:
-- неформальне спілкування педагога з учнями не тільки в позаурочний час, а й під час уроків;
-- переважання позитивних оцінок, іноді повна відмова від оцінок;
-- увага до позаурочного життя (походи та екскурсії, театр, гуртки);
-- головний критерій у роботі вчителів -- терпіння та любов до дітей;
-- активна участь батьків у житті школи;
Творчість Сухомлинського з кожним роком залучає все більше пильної уваги світової наукової і педагогічної громадськості, як у нашій країні, так і за рубежем. І це не випадково. Розроблена ним педагогічна система не тільки збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями і положеннями, внесла вклад як у теорію, так і в практику утворення і виховання, але і склала значний, революційний етап у розвитку вітчизняної педагогічної думки.
Інтернет ресурси
