СОКОЛЕНКО Н. І.,
вчитель англійської мови
Приютівської філії
ВИКОРИСТАННЯ ІДЕЙ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Розвиток суспільства, тенденції до глобалізації суспільного розвитку вимагають динамічних змін і в роботі вчителя. Сучасний вчитель повинен спрямовувати свою роботу не тільки на те, щоб учні засвоювали певний обсяг навчального матеріалу, але й розвивати у дітей творчість, виховувати високоосвічених, думаючих особистостей, які б могли застосовувати і вдосконалювати свої знання в процесі будь – якої діяльності.
Важливою на сьогодні є проблема ефективного навчання школярів. Дослідження показують, що тільки 10% учнів засвоюють увесь навчальний матеріал. Іншими словами, лише для 10% учнів методи, використовувані в традиційній школі, є прийнятими. Решта 90% учнів також здатні вчитися, але не з книгою в руках, а по – іншому, «своїми вчинками, реальними вправами, всіма органами чуття».
В. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини. З метою розвитку особистості дитини використовують інтерактивні методи у навчально-виховній діяльності. Але щоб провести урок з використанням інтерактивних методів на високому рівні вчитель повинен бути творчою особистістю, творчо мислити та володіти високою педагогічною майстерністю. Сухомлинський писав, що «Ми маємо справу з найскладнішим, неоцінним, найдорожчим, що в житті, – з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її громадянське й інтелектуальне обличчя» .
Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В.Сухомлинського.
Інтерактивне навчання – це навчання, засноване на співробітництві, воно включає в себе всі методи навчання. Слово «інтерактив» запозичене із англійської мови – «interact» («inter» – це взаємний, «act» – діяти). Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. В своїй праці «Книга природи» В.О.Сухомлинський порівнював душу дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця і бажання вчитися в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості .
Спостереження показують, що інтерактивне навчання дає змогу розв’язувати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні навички, допомагає встановленню емоційних контактів, забезпечує розв’язання виховних завдань у навчанні школярів. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно.
У своїй книзі «Сто порад учителеві» Сухомлинський писав про те , що дитина є істотою, яка мислить , пізнає світ не тільки навколо себе , але ще і пізнає самого себе . При чому це знання приходить не тільки розумом , а й серцем. По-справжньому любить свій предмет лише той педагог , який на уроці викладає соту частку того , що знає. Чим багатше знання педагога , тим яскравіше розкривається його особисте ставлення до знань , науці , книзі , розумовому праці , інтелектуального життя. Це інтелектуальне багатство і є закоханістю вчителя у свій предмет , в науку , школу , педагогіки Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно.
Інтерактивна діяльність на уроках допомагає учням ставати повноправним учасником навчального процесу. У використанні інтерактивних методів важливим є те, що педагог не дає нових знань, а спонукає учасників до самостійного пошуку. Тобто при такому навчанні педагог виконує функцію помічника в роботі. Впровадження в освіті інтерактивних методів навчання підвищує загальний рівень навчального процесу, підсилює мотивацію навчання і пізнавальну активність, постійно підтримує вчителів в стані творчого пошуку дидактичних новацій.
Є старе китайське прислів’я: «Чую і забуваю, бачу і пам’ятаю, роблю і розумію.» Отже, інтерактивні методи полягають у залучанні до дії, створенні ситуації переживання та випробування, що сприяє глибшому проникненню в зміст та кращому запам’ятовуванню. Сьогодні дуже багато розмов про інтерактивне навчання, але нажаль ця тема не є повністю розкритою і дослідженою. Провести урок є досить непросто, а провести урок з використанням інтерактивних методів навіть складно. Це потребує великих зусиль і творчості педагога. Якщо ж творчо працює педагог, то і творчо будуть працювати діти. Підтвердження цих слів ми можемо знайти у багатьох працях Сухомлинського. Закоханий у свій предмет, Василь Олександрович спонукав і підтримував прагнення вчителів підвищувати свій рівень професійної майстерності. Він писав, що «школа може дати учням міцні і глибокі знання лише при тій умові, коли кожен учитель безперервно удосконалює свою педагогічну майстерність».
На сьогоднішній день сучасне суспільство дуже активно розвивається. Сучасний рівень інформаційних технологій становить серйозну конкуренцію традиційним методам навчання. Тому необхідно знайти шляхи, що забезпечили б активність учня та взаємодію в учнівській групі у ході навчального процесу. Для цього можна застосовувати різні інтерактивні методи навчання. Інтерактивні методи навчання дають змогу і навіть заохочують емоційне реагування учнів на уроках.
Щоб використовувати інтерактивні методи навчання на уроках дуже важливо аналізувати педагогічну літературу по даній темі, спостерігати за проведенням уроків з даними методами, впроваджувати такі методи у власну педагогічну діяльність. І не потрібно зациклювати свою увагу на існуючих методах інтерактивного навчання, потрібно експериментувати, розробляти свої власні методи, реалізовувати їх на практиці. При цьому пам’ятати, що для найефективнішого їх застосування вчитель повинен бути творчою особистістю.
Основу педагогічної творчості вчителя на думку В.О. Сухомлинського становлять:
1. Професійна компетентність, професіоналізм. Головним змістом професійних знань є грунтовне знання предмета, методики його викладання, знання педагогіки і психології: «вчителеві треба знати значно більше, ніж вимагає програма».
2. Здатність до науково-дослідної діяльності. Поєднання практики з елементами наукового дослідження В.О. Сухомлинський вважав вищим етапом педагогічної творчості: «стає майстром педагогічної праці звичайно той, хто відчув себе дослідником»
3. Педагогічні здібності: толерантність, чутливість до людини, до особистості, яка формується, комунікативність, професійна проникливість, пильність, інтуїція, емоційна стабільність, креативність, впливовість.
4. Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння).
