МАРГАРИД Г.В.,

вчитель географії

Ганнівського ліцею

 

ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

 

   Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити себе, своє життя, світ навколо себе. Скільки дітей - стільки й здібностей.

Завдання вчителя - підтримувати учня і розвивати його здібності, підготувати ґрунт для того, щоб ці здібності було реалізовано якнайповніше.

Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється. «Прекрасна риса — повсякчас відкривати в людині нове," - говорив видатний педагог   В.О.Сухомлинський. Але особистість може бути сформована лише особистістю. А завдання нас, дорослих, не загубити дитину в цьому світі, пізнати дитину, вивчити її здібності, направити її в правильне русло, прищепити пізнавальний інтерес, навчити вчитися в житті, беручи уроки з самого життя, а для цього розвинути її мислення, логічне, творче, критичне, латеральне [1].

Шкільній географії належить особлива роль серед навчальних предметів сучасної школи. Вона дає не лише теоретичні знання про природу і населення Землі, про географію окремих країн, але допомагає формувати світогляд учня, допомагає йому відчути себе в системі «природа- людина- суспільство», оцінити свою роль. Окрім того, географія володіє великим потенціалом для інтелектуального розвитку й формуванню позитивної мотивації в навчанні. Уроки географії в значній мірі сприяють формуванню й розвитку в школярів критичного мислення.

У педагогічних працях Василя Олександровича Сухомлинського саме поняття «критичне мислення» не зустрічається. Проте педагог-класик ставить до вчителів і всіх, кому держава довірила найцінніше – своїх майбутніх громадян, такі вимоги, як формування особистості людини третього тисячоліття; виховання у сучасного молодого покоління здатності мислити, думати, а не просто запам’ятовувати та накопичувати знання. Ось що має стати, на його думку, одним із напрямків роботи школи двадцять першого століття.

В.О. Сухомлинський вважав бідою освіти те, що основні зусилля учня «ідуть на пасивне отримання знань – запам’ятовування готового, розтлумаченого вчителем, заучування із підручника» [2]. У своїх працях радив виробляти в учнів потребу пізнавати навколишній світ, залучати їх до здійснення складних розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; вчити дітей спостерігати, досліджувати, робити власні висновки [3].

Важлива роль у вирішенні багатьох проблем в освіті сьогодні вбачається саме у формуванні критичного мислення особистості як ціннісної якості сучасної людини. Здатність критично мислити є важливою якістю і вмінням, бо це не просто мисленнєвий процес, а мислення, яке формує позицію, духовність особистості; воно є не тільки наслідком демократизації суспільства, а й важливою умовою її поступу.

Основне завдання для здобувачів освіти сьогодні - навчитися ефективно здобувати знання: сприймати нову інформацію, ретельно і критично її досліджувати, вивчати нові ідеї, бачити їх перспективу, висловлювати власні судження стосовно достовірності цих ідей, оцінювати і визначати їх загальну цінність на основі власних потреб і цілей. У цьому - сутність критичного мислення. Завдання вчителя географії – організувати правильну, логічну та посильну розумову діяльність учнів. У 6-7 класах це має відбуватися під його керівництвом, а далі вони мають навчитися сприймати явища, порівнювати їх, визначати характерні особливості, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Навчити дитину  критично мислити - означає якнайкраще підготувати його до життя в демократичному суспільстві.

Урок з використанням технології розвитку в учнів критичного мислення, відповідно до останніх психологічних досліджень, має три фази уроку:

• Евокація або виклик (фаза актуалізації).

• Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу).

• Рефлексія.

​

​

​

​

 

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

  

  Адаптуючи технологію критичного мислення до умов своєї практичної діяльності, я намагаюся застосовувати різні педагогічні прийоми: Найчастіше використовую такі прийоми:

Стратегія «Здивуй мене»

• «Якби ви жили 200 років тому, то що б краще мали — коня, корову чи 10 курей?»

• Отже, за прогнозом очікуються сильні снігопади протягом тижня. Запишіть 10 справ, які потрібно зробити напередодні, і поясніть чому.

 Стратегія «Знаю-хочу знати-взнав»

• Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою.

• Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю: Запишіть думки учня з теми «Гідосфера. Світовий океан та його частини.»

​

​

 

 

Стратегія «Алфавіт»

• Написати якнайбільше фактів про тему навчання, при цьому  кожне слово- факт має починатися з літер алфавіту. Вивчення теми «Клімат», «Країни Західної Європи» тощо

 

Стратегія « 6 різнокольорових капелюшків» Едварда де Боно

• Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах.

• Жовтий капелюх – подумайте, чому … (далі йде якесь питання, що стосується фундаментальних основ теми, яку досліджує клас).

• Чорний капелюх – доведіть, що … (в рамках теми).

• Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема (або якийсь її ключовий елемент).

• Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше

• життя радіснішим?/ які позитивні моменти має ця тема?

• Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх групкапелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.

 

Стратегія Fishbone (Рибна кістка)

• Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він довзоляє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів. Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема – багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну.

 

Виконайте вправу з теми  «Демографічні прблеми сільського населення України»

 

 

​

​

​

​

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Стратегія РОФТ

 

РОФТ (роль, отримувач, формат, тема)

  Уявіть, що ви вулкан, напишіть іншому вулкану та поясніть, чому ви є найбільш естетично привабливий

 

   В.О. Сухомлинський радив у старших класах відводити найважливіше місце тим методам навчання, в яких можна було виявити такі риси розумової праці, а саме:

1) застосування раніше набутих знань і вмінь для «добування» нових знань; самостійний аналіз фактів, предметів, явищ із цією метою;

2) самостійне вироблення вміння застосовувати знання, набуті на уроці; формування, розвиток, поглиблення потрібних для цього вмінь і навичок;

3) виконання з цією метою практичних завдань; дослідження явищ, процесів [3].

В.О. Сухомлинський переконаний, що розвитку допитливості думки, самостійності розуму сприяють такі прийоми впливу, за яких учень подумки оглядає, досліджує широке коло фактів та явищ для вивчення проблеми. [3].

В.О. Сухомлинський закликав вбачати кінцеву мету процесу навчання не у нагромадженні знань. Останні, за словами педагога, мають виступати інструментом, який дасть змогу свідомо робити нові кроки в пізнанні навколишнього світу. Людину, яка б усе життя ефективно мислила, прагнула до пізнання нового, до саморозвитку своєї особистості та самоосвіти протягом продуктивного періоду життєдіяльності. Творчість великого вчителя - гуманіста В.О. Сухомлинського є невичерпним джерелом, з якого ми беремо ті витоки, що дають змогу формувати у здобувачів освіти вміння критично міркувати. Навчитися критично мислити – означає підготуватися до самостійного життя.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Заболотна А.Г. використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в процесі формування критичного мислення особистості

2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах. – Т.3. – К.: Радянська школа, 1977.

3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах. – Т.4. – К.: Радянська школа, 1977.