ЗІНЧЕНКО А.Л.,
вчитель початкових класів
Григорівської філії
ІДЕЇ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ
Сьогодні відбуваються великі реформи в початковій школі. Дуже актуальними є погляди та ідеї Василя Олександровича Сухомлинського, які стосуються всього навчання учнів початкової школи. Вони увійшли органічною частинкою в сучасну реформовану початкову школу України.
Зараз ми розуміємо, що В.О. Сухомлинський бачив далеко наперед. Все те, що він говорив, писав і застосовував на практиці, відповідає сучасності, воно навколо нас, в повсякденній роботі наших педагогів
Педагогічна спадщина Василя Сухомлинського грандіозна за обсягом і багатством гуманістичного змісту. Усе найцінніше, створене ним, назавжди увійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та національної духовної культури. Велика, самобутня спадщина вченого з плином часу привертає все більше уваги. Без його творчості не можна уявити й сучасної гуманної педагогіки, основні ідеї якої чітко простежуються у Концепції Нової української школи
Система роботи Нової української школи тісно пов'язана з ідеями, які пропагував у своїй роботі Василь Олександрович Сухомлинський.
Головна мета педагогічної творчості Сухомлинського В.О. - формування всебічно розвиненої особистості. Василь Олександрович створив реальний зразок особистості з живими думками і почуттями, визначив її вчинки і дії.
Однією з найважливіших проблем сучасної школи є створення гармонії умінь і знань, навчання і виховання. Вихованці можуть успішно вчитися лише тоді, коли вони вміють спостерігати, міркувати, висловлювати думки, співпрацювати з іншими , думати читаючи і читати думаючи.
Новітні технології повторюють шлях педагогічного пошуку В.О. Сухомлинського. Нова освіта спрямовує увагу на особистість, що здатна критично мислити, спроможна опрацювати різні джерела інформації, прагне змінити на краще власне життя і життя своєї держави.
Сучасна школа має на меті досягнення особливого психологічного клімату, в умовах якого дитина почувалася б комфортно. Основні її засоби – такі як і в «Школі радості» Василя Олександровича Сухомлинського. Система роботи Нової української школи тісно пов'язана з ідеями, які пропагував у своїй роботі педагог.
В Новій українській школі роль вчителя початкових класів - це функція педагога-друга, яка набуває аспект педагогіки партнерства, що ґрунтується на принципах гуманізму та дитиноцентризму, творчого підходу до розвитку особистості. Це спільна діяльність учителя й учнів, учителя і батьків. Вона передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень, мета якої - особистісний розвиток учнів. Учні, батьки й учителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Основні принципи цього підходу: повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах; право вибору та відповідальність за нього; обов’язковість виконання домовленостей Адже основним принципом особистісно орієнтованого підходу до навчання за ідеями В.О.Сухомлинського, є принцип визначення кожного учня особистістю, гуманне відношення до його розвитку розумових здібностей.
Педагогічна система В О. Сухомлинського також була побудована на співробітництві дітей і дорослих, довірі дітям, вихованні без покарань, творчій праці й моральній свободі. Педагог дійшов до висновку, що важливу роль у вихованні дитини відіграють дорослі, які допомагають дитині сформувати позитивне уявлення про самого себе, усвідомити свою цінність і неповторність.
Концепцією «Нова українська школа» передбачено перехід зі знаннєвої системи освіти до компетентнісного навчання. Ця ідея є у працях В.О.Сухомлинського. Педагог радив не обтяжувати дитину лавиною знань про предмет, а вміти відкрити перед нею в навколишньому світі щось одне, але так, щоб залишилось щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще і ще повернутися до того, про що вона дізналася. Саме здатності школяра до знаходження невідомого у відомому, незвичайного у звичайному, до постановки запитань, які фіксують невідоме, виступають як ланка народження проблеми, як етап з якого починається розгортання розумового пошуку, В. Сухомлинський надавав великого значення у формуванні творчої активності дитини.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
В.О.Сухомлинський вважав, що отримати міцні знання учні повинні за умови напруження власних зусиль, досягнення працею успіху, радості розумової праці. Навчальна діяльність повинна бути активною і творчою. Цьому має сприяти спеціальна організація розумової праці як на уроках, так і в позаурочний час, залучення дітей до творчості, пошуково-експедиційної роботи.
Реалізація ідей В.О.Сухомлинського в початковій школі Нової української школи відбувається через активність учнів в навчальному процесі та орієнтації на їх інтереси і досвід, взаємозв'язок особистого розвитку дитини з її життєвим досвідом, врахування інтересів кожної дитини. Вчителі початкових класів в освітньому процесі надають перевагу виконанню творчих, практичних робіт, пошуковій, дослідницькій та проектній діяльності учнів.
Творчий доробок В.О. Сухомлинського вражає своєю багатогранністю.
Зокрема, вчений надавав великого значення дотриманню певної системи у навчанні мови в школі. Без практичних умінь і навичок важко уявити процес навчання. До таких умінь Василь Олександрович відносить уміння спостерігати явища навколишнього світу, мислити, висловлювати думку про те, що бачиш, думаєш, робиш, спостерігаєш, читаєш, пишеш. Ці вміння і навички є основою у розвитку комунікативних навичок молодших школярів, їхнього зв’язного мовлення.
Видатний педагог запропонував власну систему навчання вміння мислити, називав її «уроками мислення». Під системою «уроків мислення» В.Сухомлинський розумів школу думки, без якої не уявляв повноцінної розумової праці, ефективного опанування нових знань.
Основними завданнями «уроків мислення» були розвиток уміння спостерігати за явищами навколишнього світу, збагачення життєвого та чуттєвого досвіду, накопичення конкретного природного матеріалу як основи розвитку абстрактного мислення; усвідомлення окремих предметів і явищ природи, їх взаємодії та взаємозв'язку; розвиток уміння визначати спільні та відмінні властивості предметів, порівнювати й узагальнювати їх; розвиток уміння будувати гіпотези і самостійні висновки; розвиток мислення і мовлення дітей; розширення пізнавальних інтересів; спонукання до творчості засобами слова, образотворчого мистецтва, музики, праці тощо; розвиток уяви та фантазії, розвиток пам'яті .
Новітні технології повторюють шлях педагогічного пошуку В.Сухомлинського. Нова освіта спрямовує увагу на особистість, що здатна критично мислити, спроможна опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще власне життя і життя своєї держави.
«Уроки мислення», за В. Сухомлинським, перегукуються з розумінням поняття «критичне мислення».
Так, він вперше розробив систему вправ з формування загальнонавчальних умінь та навичок, без яких дитина не може успішно оволодіти навчальним матеріалом.
Ідеї критичного мислення, з погляду педагогічної спадщини В. Сухомлинського, сприймаються як співдружність сердець: учителя та учня, або ж як «спільнота допитливих».
Співдружність сердець забезпечує такі важливі риси особистості, як уміння формулювати й адекватно відстоювати власну думку, осмислити власний та чужий досвід, вибудувати низку доказів, відчути нерозривний зв'язок власних принципів та вчинків. За такої умови критичне мислення може стати тим ключовим підходом до викладання різних дисциплін шкільного курсу від молодших до старших класів, який забезпечить не тільки засвоєння навичок критичного мислення, а й підвищення ефективності засвоєння навчальних предметів
За В. Сухомлинським, і оцінки мають бути індивідуальні, тобто необхідно враховувати індивідуальні особливості процесів мислення, адже в кожної дитини думка розвивається своєрідними шляхами, кожна дитина розумна і талановита по-своєму. Ось чому В. Сухомлинський прагнув, щоб цей розум і талановитість стали основою успіхів у навчанні, щоб кожен учень не вчився нижче за свої здібності. Ось чому педагог постійно шукав різноманітні форми організації навчального процесу та форми навчальної діяльності учнів, оригінальні методи, багато з яких тепер пов'язують з методами новітніх технологій
Використання ігрових моментів у процесі навчання розвиває творчі здібності учнів, мовлення, розширює кругозір, підвищує інтелектуальний рівень.
Навчальні ігри допомагають запалити вогники думки, які, за словами В.Сухомлинського, стимулюють рухливість розумових процесів.
В ігрових ситуаціях дитина почувається вільно, вона не скута досвідом, знаннями, не обмежена заборонами.
Опираючись на думку видатного педагога, вчителі початкових класів сьогодення для згуртування дитячого колективу, створення позитивного настрою учнів впродовж дня проводять ранкові зустрічі. На них учні вчаться висловлювати свої думки та аналізувати інші, беруть участь в обговореннях, вчаться спілкуватися з друзями. Це шлях до дружніх взаємин в колективі, спільного навчання та мирного розв'язання конфліктних ситуацій
Важливим фактом і досить дієвим засобом у забезпеченні сприятливого психологічного середовища для оптимізації навчально-виховного процесу є практика безбального навчання в перші роки навчання і перебування дитини в школі.
В Новій українській школі, враховуючи поради видатного педагога та відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти , вчителі початкових класів впроваджують формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів, що дає можливість відстежити особистісний розвиток дитини, опанування нею навчального досвіду як основи компетентності.
Навчання без оцінок сприяє поступовому переходу від дошкільної форми навчання до шкільної, знімає психологічний стрес, робить відвідування школи бажаним, посилює індивідуальний вплив на учнів і урізноманітнює спілкування з їхніми батьками. В.О. Сухомлинський писав, що діти приходять до школи з відкритою душею, із щирим бажанням вчитися. Малюка лякає навіть думка про те, що на нього можуть дивитися як на ледаря чи невдаху. Він ще не здатний мислити абстраговано і його сприйняття оточуючої дійсності є емоційно-конкретизованими. І вогник його бажання добре вчитися дуже легко загасити необережним дотиком до дитячого серця - критикою, негативною оцінкою «у цифровому вираженні». Натомість, словесна оцінка для дитини вагоміша і важливіша, бо вона їй зрозуміліша, оскільки базується на власному життєвому досвіді. Крім того,через словесне оцінювання є можливість детальніше виявити ставлення до особистості кожного конкретного учня.
В. О. Сухомлинський великого значення надавав природі, як джерелу доброти, здоров'я. Адже найвища цінність суспільства - це життя і здоров'я людини.
Він зазначав, що «турбота про здоров'я - це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили. Якщо виміряти всі мої турботи, то добра половина з них - про здоров'я».
В освітньому процесі школи сьогодення вчителі початкових класів, впроваджуючи настанови видатного українського педагога, постійно дбають про здоров'я своїх вихованців. Обов'язково на уроках проводять гімнастику для очей, фізкультхвилинки, руханки, переключаючи цим самим увагу дітей на різні види діяльності.
Узагальнюючи вищезазначене можна висловити думку про тісний зв’язок, педагогічної спадщини Сухомлинського В.О. із сучасними освітніми процесами становлення Нової української школи. Актуальність досвіду відомого педагога полягає в тому, що він був новатором, чиї погляди, переконання зробили величезний крок уперед для освіти того часу.
Творча спадщина В.О.Сухомлинського, його ідеї витримали перевірку часом і довели свою життєздатність. Його педагогіка – це педагогіка серця. Пам’ять про видатного педагога житиме доти, поки існуватимуть школи, учні, педагогічна наука.
